Одинадцята година вечора. Саме о цій годині я обіцяла собі лягати спати. Що ж насправді? Я пишу цей пост, п'ю чай і безмежно мерзну. Мабуть, я сумувала за цією порою. Це зовсім не стандартний НьюЛуківський пост, може навіть неповноцінний. Нехай. Тепер назва блогу виправдана:)Найближчим часом у "Part 2"обов'язково поділюся якісними (як ви вже зрозуміли, ці знімки ніякого відношення до доброї якості не мають) зображеннями нових "затишних" луків, а у рубриці YoungWildFree розкажу про свої почуття до осені, бо все ж не хочеться змішувати усі рубрики в одній, хоч би який безлад я не дозволяла собі чинити тут.
Тож до скорої зустрічі!
Немає коментарів:
Дописати коментар